Причини та симптоми перикардиту

Перикардит – це запалення навколосерцевої сумки (перикарда), яка виконує захисну функцію та зменшує тертя між серцем і навколишніми тканинами під час скорочень. Це захворювання може мати різне походження, зокрема інфекційне, аутоімунне, постінфарктне або травматичне. У багатьох випадках причиною стають вірусні інфекції, такі як грип, герпес або COVID-19. Рідше перикардит розвивається як ускладнення після серцевого нападу або оперативного втручання на серці.

Основний метод, який використовується для стабілізації стану пацієнта, – це перикардит лікування. Воно включає медикаментозну терапію, спрямовану на зняття запалення, усунення інфекційного агента та покращення загального стану пацієнта. Для лікування можуть застосовуватися нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), кортикостероїди, а також антибіотики або противірусні засоби залежно від причини запалення. У разі утворення великої кількості рідини в порожнині перикарда може знадобитися пункція – перикардіоцентез.

Симптоматика перикардиту може бути різною, залежно від тяжкості процесу. Найпоширенішими ознаками є гострий біль у грудній клітці, що посилюється при вдиху або зміні положення тіла, задишка, слабкість, підвищення температури тіла та відчуття стискання в серці. Деякі пацієнти можуть відчувати пульсуючий біль, що нагадує симптоми інфаркту, тому своєчасна діагностика є надзвичайно важливою для призначення правильного лікування.

Методи діагностики та варіанти терапії перикардиту

Перикардит може мати гострий або хронічний перебіг, що визначає тактику його лікування. Діагностика починається з ретельного збору анамнезу та фізичного обстеження, під час якого лікар може почути характерний шум тертя перикарда. Для уточнення діагнозу використовуються такі методи дослідження, як електрокардіографія (ЕКГ), ехокардіографія, магнітно-резонансна томографія (МРТ) і комп’ютерна томографія (КТ). Дані дослідження дозволяють оцінити стан серця, визначити наявність рідини в перикардіальній порожнині та виключити інші серцево-судинні патології.

Залежно від причини перикардиту призначається відповідна терапія. Якщо захворювання має інфекційне походження, застосовуються противірусні або антибактеріальні препарати. При аутоімунних формах можуть використовуватися імунодепресанти та кортикостероїди. У більшості випадків гострий перикардит добре піддається лікуванню та не залишає серйозних ускладнень. Проте у разі розвитку констриктивного (здавлюючого) перикардиту може знадобитися хірургічне втручання – перикардектомія, яка полягає у видаленні частини або всього перикарда для відновлення нормальної роботи серця.

Для пацієнтів, які перенесли перикардит, важливим є дотримання спокою та уникнення фізичних навантажень у перші тижні після лікування. Залежно від тяжкості випадку може знадобитися регулярний моніторинг стану серцево-судинної системи, зокрема контроль рівня запальних маркерів у крові.

Профілактика та реабілітація після перикардиту

Після перенесеного перикардиту необхідно дотримуватися певних заходів, які допоможуть уникнути рецидивів та ускладнень. Одним із ключових факторів профілактики є своєчасне лікування вірусних та бактеріальних інфекцій, які можуть спровокувати запалення серцевої оболонки. Рекомендується зміцнювати імунітет, дотримуватися здорового способу життя та уникати переохолоджень.

Харчування пацієнта також відіграє важливу роль у відновленні після перикардиту. Рекомендується вживати продукти, багаті на антиоксиданти, ненасичені жирні кислоти та мікроелементи, такі як калій та магній. Корисними є овочі, фрукти, цільнозернові продукти та нежирні сорти м’яса. Важливо обмежити вживання солі та продуктів із високим вмістом холестерину, щоб зменшити навантаження на серцево-судинну систему.

Регулярна фізична активність повинна бути помірною та погодженою з лікарем. Корисними є легкі прогулянки, йога та дихальні вправи. Варто уникати важких фізичних навантажень і занять, які можуть спричинити надмірний стрес для серця. Окрім цього, необхідно контролювати рівень стресу, оскільки емоційні перенапруження можуть негативно впливати на роботу серцево-судинної системи.

Дотримання всіх рекомендацій лікаря, регулярні медичні обстеження та ведення здорового способу життя сприятимуть повному одужанню та збереженню нормальної функції серця після перенесеного перикардиту. Пацієнти, які своєчасно звертаються за допомогою та дотримуються призначеного лікування, мають високі шанси на повне відновлення без розвитку ускладнень.