Як змінився бюджет Краматорська за час повномасштабного вторгнення

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну суттєво вплинуло на бюджет Краматорська. Сьогодні, замість того, щоб зосередитися на інноваціях та реформах, місцева влада вимушена зосередити ресурси на обороні та ліквідації наслідків війни. 

Звідки беруться гроші у міському бюджеті Краматорська та куди вони витрачаються під час повномасштабної війни — читайте у нашому матеріалі.

Евакуація людей та релокація підприємств: звідки гроші?

Доходи бюджету Краматорська, як і інших громад, складаються з власних доходів — яке може заробити місто, та з переданих — міжбюджетні трансфери, які передають з державного бюджету на безповоротній основі.

Власні доходи міського бюджету формуються з податкових та неподаткових надходжень (плата за видачу ліцензій та дозволів, орендна плата, держмито, штрафи), а також надходжень з цільових фондів та операцій з капіталом.

Іншу частину доходів становлять дотації та субвенції з державного бюджету. Ці кошти спрямовують на покриття видатків, повʼязаних з освітою, медициною, ЖКГ тощо.

У 2021 році доходи бюджету Краматорської громади становили понад 2,4 мільярда гривень та були виконані на 106% від плану. У 2022 році міський бюджет недоотримав понад 20% доходів - загальна сума надходжень склала 1,7 мільярда гривень. У 2023 доходи сягнули майже довоєнного рівня та склали понад 2,04 мільярда гривень і були виконані на 109,25%.

У 2024 році доходи міського бюджету планують отримати в розмірі у понад 1,96 мільярда гривень. За перші девʼять місяців року до бюджету надійшли 92% запланованих коштів. Згідно з інформацією державного веб-порталу, у 2024 році бюджет Краматорська став дотаційним. Наразі дотації та субвенції з держбюджету становлять половину від загальних надходжень.

У 2021 році ця цифра становила 31,66%, у 2022 — 20,48%, у 2023 — 29,1%, а вже цього року вона склала 51,8%.

Власні доходи до бюджету Краматорська зменшились через закриття великих підприємств або їх релокацію до інших регіонів, закриття великих торгівельних мереж та евакуацію мирних жителів.

За інформацією, яка вказана у звіті про виконання бюджету за 2022 рік, через ці причини бюджет громади недоотримав місцевих податків на суму 129,8 мільйона гривень. Це плата за землю, податок на нерухоме майно, орендна плата за користування комунальним майном та єдиний податок.

У 2023 році до бюджету надійшло на 57,6 мільйона більше місцевих податків, ніж у попередньому році. Ця сума склала 210,5 мільйона гривень (14,4% від загальних доходів бюджету).

За девʼять місяців 2024 року до міського бюджету надійшло вже майже 178 мільйонів гривень з місцевих податків.

Також з початком повномасштабної війни міський бюджет недоотримує ще деяких надходжень. Так, у березні 2022 розпорядженням начальника штабу першого заступника Командувача ООС на Донеччині заборонили продаж алкоголю до кінця воєнного стану, а у серпні того ж року заборонили і його ввезення на територію області. Через це до місцевого бюджету не надходить акцизний податок з реалізації алкоголю. Сума надходжень від цього акцизу у 2021 році становила понад 37,9 мільйона гривень.

Також з жовтня 2023 року бюджет Краматорської громади позбавився ще одного джерела доходів — ПДФО від зарплат військових та правоохоронців, який перенаправили до держбюджету.

“За девʼять місяців 2023 року до бюджету  Краматорської громади надійшло понад 513,7 мільйона гривень ПДФО з військових”, — зазначили у Краматорській міськраді.

Ще одним джерелом надходжень до бюджету Краматорська є благодійна допомога від міжнародних організацій та фондів, яку отримують комунальні підприємства міста. У 2021 році ця сума склала понад 165 мільйонів гривень, у 2022 — 55,6 мільйона гривень, у 2023 — понад 167 мільйонів гривень, у 2024 — 183 мільйони гривень.

Як розказав Краматорськ Пост економіст Олег Жовтанецький, від початку повномасштабного вторгнення у прифронтових громадах дохідна частина бюджетів знижується, й Краматорськ тут не виняток. 

“Два великі джерела доходів бюджету міста — люди та фірми. Релокація підприємств, відтік мешканців природно позначається на доходах. Притік до міста військових й ПДФО, які вони сплачували, на певний час стабілізував дохідну частину (у 2022 році). Однак вилучення військового ПДФО у 2023 та 2024 роках до державного бюджету призвело до суттєвого зниження їх частки в бюджеті міста, створивши значні фінансові труднощі. Й хоча, позірно, суми надходжень знизились не так сильно, з 2,5 млрд у 2021 році, до приблизно 2 млрд у 2023 році. З урахуванням інфляції тільки за два перші роки повномасштабного вторгнення реальні доходи знизились десь на третину. Це означає, що приблизно 2 млрд, які надійшли до бюджету Краматорська у 2023 році — це десь 1,5 млрд у цінах 2021 року.  Якщо порівняти із надходженнями за 2021 рік, то падіння дохідної бази становить 1 млрд. Тобто, реальні доходи просіли десь на 40%”, — зазначив він.

Нові реалії. Куди витрачають гроші?

З початком повномасштабного вторгнення до звичайних видатків Краматорська додались і видатки на оборону, ліквідацію наслідків російської агресії, ремонт укриттівта облаштування пунктів незламності, закупівлю генераторів для підприємств та дров для населення.

Так міська рада витратила на посилення оборони та допомогу ЗСУ у 2022 році 14,3 мільйона гривень, у 2023 році — 85,4 мільйона гривень, а за девʼять місяців цього року витратили вже 41,8 мільйона гривень.

На ліквідацію наслідків російських обстрілів та ракетних ударів за цей час з бюджету громади витратили:

• у 2022 році — 38,9 мільйона гривень;
• у 2023 році — 105,9 мільйона гривень;
• у 2024 році — 52,2 мільйона гривень.

Що ж стосується видатків, які були й до війни, то після повномасштабного вторгнення, як і у попередні роки, найбільше з міського бюджету витрачають на освіту, хоча й вони скоротились на 20%. Більшість цих видатків — зарплатня освітян, при цьому кількість дітей, що відвідують навчальні заклади міста, та їх працівників значно зменшилась.

Так у 2021 році на освіту витратили понад 559 мільйонів гривень, що склало понад 44% від загальних витрат бюджету. У 2022 році — понад 625,5 мільйона гривень, або 41,8%. У 2023 — понад 500 мільйонів гривень, або 23,9%. За девʼять місяців 2024 року — 468,6 мільйона гривень, або 27,7%.

Витрати на охорону здоров'я за ці роки не перевищували 5%. Ці гроші витрачають на утримання поліклінік та лікарень, а також на закупівлю ліків для хворих та на реалізацію різних медичних програм, таких як профілактика та лікування ВІЛ/СНІД, туберкульозу тощо.

Витрати на ЖКГ з міського бюджету за ці роки не перевищували 17% від загальних. Ці гроші міська рада витрачає на благоустрій, ремонти доріг, житлового фонду та готує обʼєкти інфраструктури до опалювального сезону.

У порівнянні з 2021 роком суттєво зросли видатки на громадський порядок, безпеку та судову систему. Так вони зросли з 0,01% у 2021 році до 9,77% у 2024, а у 2023 вони склали майже 11% від загальних видатків. Також майже у тричі за ці роки зросли видатки на соціальний захист.

Також за час повномасштабного вторгнення зросли й видатки на забезпечення загальнодержавних функцій з 8% у 2021 році до понад 15% у 2024. Саме за цією статтею здійснюється утримання органів самоврядування.

Так на зарплатню посадовців Краматорського виконкому витрачали: 

• 2021 рік — 48,4 мільйона гривень;
• 2022 рік — 80,2 мільйона гривень;
• 2023 рік — 34,6 мільйона гривень;
• у 2024 році планують витрати понад 59 мільйонів гривень.

Як зазначив Олег Жовтанецький, видатки міського бюджету сталі, і майже половину з них складають витрати на заробітну плату посадовців та працівників бюджетних установ.

“Не слід забувати, що видатки, які фінансуються з місцевого бюджету, є сталими. За економічною класифікацією,  приблизно половина усіх видатків йде на заробітні плати, які треба виплачувати регулярно й у повному обсязі. Якщо доходів у міста не вистачає, тоді його бюджет є дотаційним, і ці кошти надходять у вигляді так званих державних трансферів — субвенцій і дотацій”, — розказав економіст.

Також він додав, що зміна структури видатків бюджету Краматорська спричинена війною та є характерною в цілому для країни.

“Для Краматорська характерна, як і для прифронтових міст, зміна структури видатків - зменшення в цілому частки “довоєнних“ статей. В основному це зменшення обсягу освітніх видатків (через відтік сімей із дітьми) й зростання частки фінансування витрат, пов'язаних з обороною. Знову ж таки, тут простежуються загальні тенденції. Й навіть за опосередкованими ознаками,  як от обсяг капітальних видатків, найвищий показник яких по Україні зафіксовано у 2023 році, коли частка капітальних видатків сягнула 23,7% (у 2021 році — 20,5%.). Зазвичай, ці видатки пов'язані з будівництвом інфраструктури, будівництвом доріг. Однак, у час війни, створюється інфраструктура, яка носить безпековий характер, головна мета якої убезпечити людські життя”, — додав Жовтанецький.

Які перспективи?

Як зазначив експерт, аби говорити про майбутні перспективи економіки міста, треба врахувати можливий розвиток бойових дій. Наразі є три можливих сценарії:

• Подальша ескалація - це найгірший сценарій;
• Позиційна війна, – умовне повторення минулого року;
• Завершення у будь-якій формі.

“Прифронтові міста дуже залежні від розвитку подій за одним з вказаних сценаріїв. Якщо аналізувати тенденції з погляду дієздатності та спроможності громад, а також спроможності уряду підтримувати баланс у бюджетній сфері, то на перший план виходять такі чинники: демографічний та економічний. Краматорськ знаходиться у зоні ризику щодо перспектив існування за тією моделлю, яка склалась тут ще з радянських часів. З іншого боку - з'являється шанс за наявних контактів та допомоги міжнародних донорів формувати нове місто на основі інших соціально-економічних чинників розвитку”, — каже Жовтанецький.

Він зауважив, що уряд з початком повномасштабного вторгнення все більше централізує фінансові ресурси. І така тенденція буде зберігатись і по закінченню війни.

“Якщо уряду не вдасться збалансовувати бюджети, ризик розвитку інфляції, як це сталось у 2022 році, є досить високим. Для прифронтових міст, як і для інших регіонів — це може також означати зростання частки бідного населення, в основному, непрацездатного віку, що поряд з відтоком людей працездатного віку може спричинити соціальні виклики”, — зазначив Жовтанецький.