Рух «Сильні громади» опитав 52 експертів і попросив назвати сильні і слабкі сторони адміністрації Жебрівського, а також дати рекомендації на рахунок того, що варто поліпшити команді нового голови Донецької обласної адміністрації. Серед опитаних експертів – журналісти, підприємці, волонтери, громадські діячі та представники місцевого самоврядування.
Павло Жебрівський протримався на посаді голови Донецької обласної адміністрації 3 роки – довше за нього Донеччиною керували лише Віктор Янукович, Анатолій Близнюк та Володимир Логвиненко.
«Перемоги» Жебрівського на посту голови ДонОВЦА
Серед здобутків команди Жебрівського у Донецькій обласній адміністрації найчастіше називають програму підтримки малого бізнесу «Український донецький куркуль». Ця назва подобається не всім експертам, але позитивну оцінку програмі дали 20 респондентів.
Ця програма сприяла пожвавленню бізнес-активності в регіоні. Тим не менш, серед проблем експерти називають небажання деяких місцевих рад співфінансувати частку проектів «Куркуля».
Ще одним досягненням Жебрівського 19 експертів вважають запуск інфраструктурних проектів на Донеччині. Серед названого – молодіжні центри, ЦНАПи, опорні школи, парки, спортивні майданчики ремонти автошляхів.
При цьому, майже стільки ж респондентів (20) вважають реалізацію інфраструктурних проектів не надто якісною. Експерти називають непрозорим і неефективним освоєння коштів, виділених з держбюджету та бюджетів міжнародних інституцій на відновлення опорних шкіл та іншої інфраструктури міст, а також невиконання анонсованих проектів, тендери для «своїх» тощо.
Також проблемою, яка потребує вирішення, опитані називають ситуацію, коли місцеві ради «добровільно-примусово» делегували повноваження на виконання капітальних замовлень обласній адміністрації. Внаслідок цього місцеві ради не могли контролювати якість робіт, а обласну адміністрацію це не цікавило.
Третім за частотою згадок на питання про досягнення адміністрації Жебрівського була відповідь «не знаю» або «не чув» чи «не можу назвати». Таку відповідь дали 10 респондентів, що також показово.
9 респондентів позитивно оцінили зусилля Донецької ОВЦА щодо українізації регіону, а двоє опитаних віднесли до позитивів декомунізацію в містах Донеччини.
Ще 6 віднесли до досягнень взаємодію обласної адміністрації з місцевим самоврядуванням.
Двоє респондентів оцінили зусилля ДонОВЦА в галузі екології – а саме встановлення екологічних постів та сприяння реконструкції костянтинівських очисних споруд.
Критика політики Жебрівського
Серед усіх тем, за які критикували Жебрівського, найпопулярнішою (22 відповіді) виявилась тема неналежної комунікації з медіа та громадськістю. Респонденти констатують закритість від ЗМІ та громадськості, втрату контакту з активними проукраїнськими організаціями та рухами, блокування роботи двох незалежних громадських рад та створення пулу лояльних (в коментарях – «ряжених», «кишенькових») активістів. Також часто згадують про нетерпимість до критики, конфлікти з журналістами та представниками громадськості.
Друга за популярністю тема, яку називають недоліком політики Жебрівського – це низький рівень взаємодії з місцевими елітами (21 згадка).
Очільнику області закидають кулуарні домовленості з місцевими кланами, скомпрометованими мерами міст та відсутність спроб побудувати комунікацію з альтернативними суб’єктами у містах. З іншого боку, є критика відсутності діалогу з місцевим самоврядуванням та навіть наступ на права місцевих рад через маніпулювання розподілом фінансового ресурсу. В цьому питанні лунає критика суб’єктивного підходу і практики вибору «фаворитів» – якщо мер лояльний до керівництва Донецької ОВЦА і виконує їхні настанови, то отримує фінансування на різні проекти.
Також одна з важливих претензій – неврахування бачення місцевих рад щодо розвитку територій та кадрової політики.
14 респондентів вважають негативним підсумком діяльності адміністрації Павла Жебрівського корупцію. Йдеться про схеми під час відновлення інфраструктури регіону, гуманітарно-логістичний центр, опорні школи. Також це відсутність реакції на корупційні правопорушення на місцях, які активно висвітлювались в медіа. Одним з проявів корупції називають збагачення за рахунок міжнародних донорів.
12 опитаних назвали негативом надмірну схильність команди Жебрівського до самореклами та недотримання даних ними обіцянок. Серед коментарів показовими є такі: «культ особистості Павла Жебрівського», «повна протилежність між обіцянками та результатами», «самопіар за державні гроші».
11 респондентів вважають серйозною проблемою радянські підходи в управлінні областю. Це проявляється в авторитаризмі, ігноруванні інших думок як неправильних, політизації роботи Донецької ОВЦА.
По 6 експертів звернули увагу на недоліки кадрової політики обладміністрації та провал децентралізації. В першій темі порушуються питання непродуманої кадрової політики та війна керівництва обласної ВЦА з головами прифронтрових ВЦА (Зайцеве, Красногорівка), яка завершилась звільненням останніх. Деякі зауваження щодо децентралізації також охоплюють і кадрову політику – замість Сергія Попова, який був новатором процесу децентралізації, на цю позицію призначили консервативну Людмилу Биченко. Також серед претензій – штучне гальмування процесу децентралізації та надання переваг політичним домовленостям супроти волі громад.
Три теми, які вважають недоліком команди Жебрівського по 5 респондентів – це відсутність візії розвитку регіону, непрозорість роботи адміністрації та мовна політика.
Якщо перші дві теми говорять самі за себе, то щодо мовної політики – називають “недоукраїнізацію міст”, а також культивування тези, що на Донеччині немає українського коріння, і тільки Жебрівський його принесе.
4 експерти критикують команду Жебрівського за відсутність поліпшень екології на Донеччині. Це пов’язують з розтратою бюджетних коштів по екологічних програмах, та домовленостями з Ахметовим, який контролює холдинг «Метінвест».
Один з експертів зауважив, що він не бачить можливості компетено оцінити недоліки роботи Донецької ОВЦА, оскільки це абсолютно нова інституція, яка працює щодня в реаліях військового часу. Один з викликів, з яким стикнулась обласна адміністрація – це втрата і відтік кваліфікованих кадрів з Донеччини. Суттєво ускладнилась логістка в межах області через окупацію частини територій, що ускладнює комунікацію між північчю та півднем області. Також експерт зауважив нестачу оперативної допомоги військово-цивільній адміністрації з боку органів державної влади.
Що робити? Рекомендації експертів
Освіта і культура
У сфері освіти і культури респонденти найчастіше визначали пріоритетом продовження політики українізації (8 респондентів). Якою вона має бути: м’якою і виваженою чи максимальною – думки різняться. Серед рекомендацій – сприяти ширшому використанню української мови в закладах освіти та культури. Також пропонується відновити програму поїздок молоді до міст центральних та західних регіонів України, молодіжних програм обмінів.
Другий за частотою пріоритет – це використання радянських підходів та «шароварщини». На це звернули увагу 7 респондентів. Їх обурює використання адмінресурсу (працівників державних та комунальних установ) на урочистих заходах. Слово «шароварщина» згадується тричі, тому експерти радять приділяти більше уваги не формі, а змісту.
У кадровій політиці експерти наголошують на необхідності усунення з керівних посад педагогів, причетних до організації незаконного «референдуму», та керівників з радянськими підходами в роботі. Щодо співпраці з громадськістю – експерти рекомендують більше залучати громадські організації до формування і реалізації політики у сфері освіти та культури, а також сприяти волонтерським ініціативам у містах Донеччини.
Приділяти більше уваги інфраструктурним проектам та забезпечити контроль за ними радять 5 респондентів. Це стосується опорних шкіл, стадіонів, будинків культури тощо. Ще 4 експерти радять поширювати практики молодіжних центрів та креативних просторів.
5 опитаних вважають, що є необхідність приділяти більше уваги патріотичному вихованню молоді. А ще два експерти закликають звернути уваги на проблеми інклюзивної освіти, та стимулювати залучати до громадських заходів людей з інвалідністю.
Серед рекомендацій, які зустрічаються одноразово, є такі, як збільшити фінансування культури, поліпшити інформування про масові культурні заходи, а також надати містам фінансування на розробку проектно-кошторисної документації об’єктів, які зараз в стані занепаду.
Кадрова політика
Серед рекомендацій щодо кадрової політики більшість відповідей стосувалась необхідності очищення і оновлення штату військово-цивільної адміністрації. Ці пункти отримали однакову кількість відгуків – по 11. Експерти радять звільнити працівників, які з 2014 року демонстрували симпатії країні-агресору, а також брали участь в організації незаконного референдуму, чи підтримували терористичні організації ДНР/ЛНР, а також людей з сумнівною репутацією. Також були рекомендації робити ставку на місцеві проукраїнські кадри.
11 відповідей стосуються підходів в оновленні кадрів. Серед них – рекомендації сприяти поверненню кадрів, залучати професіоналів, молодь, громадян з європейськими цінностями і підходами в роботі. Крім того, експерти радять створити сприятливі умови для людей з різними думками, та відходити від практики цькування працівників за власну думку.
Третя за популярністю відповідь експертів – це необхідність запровадження прозорих і конкурентних конкурсних процедур при наборі нових співробітників. На необхідності такого підходу наголосили 9 респондентів. Ефективним варіантом забезпечення прозорості конкурсних процедур називають онлайн-трансляції конкурсних комісій та залучення до їх складу представників громадськості.
Три рекомендації стосуються оптимізації штату Донецької ОВЦА, ще дві – підвищення рівня заробітної плати задля створення конкурентних умов з приватним сектором.
Серед рекомендацій, які згадувались лише один раз – пропозиція запровадити контрактну форму для керівного складу ВЦА та очільників департаментів, контролювати показники ефективності їх роботи. Також досить цікава пропозиція у сфері кадрової політики – забрати “смотрящого” з Бахмутського району.
Децентралізація
Учасники опитування підкреслили важливість реформи децентралізації в області. Одна з найбільш поширених відповідей стосується необхідності перегляду перспективного плану створення ОТГ та залучення до обговорень громадян та експертів з економіки і фінансів. Респонденти звернули увагу на порушення ключового принципу – добровільності об’єднання, що негативно може вплинути на розвиток громад. Популярною серед опитаних є теза про застосування конкретної відповідальності для тих, хто саботує та штучно затягує реформу.
Респонденти озвучили також конкретні пропозиції – надати максимальну організаційну підтримку громадам, повернути екологічний податок на місця та навіть звільнити окремих керівників департаментів та заступників голови Донецької облдержадміністрації. Вибори голови мають відбуватись без затягування, в ідеалі одразу після об’єднання населених пунктів в територіальну громаду, – так вважають деякі учасники опитування. Не оминули увагою несправедливий розподіл ресурсів, який відбувається за принципом лояльності до обласної влади, що, на думку респондентів, є неприпустимим.
Розвиток та відновлення інфраструктури
Більшість респондентів підкреслили, що реалізація інфраструктурних проектів є неефективною без громадських слухань і врахування думки людей. Учасники опитування наголосили на необхідності дієвого контролю за ходом виконання робіт і необхідності адекватного реагування на погану якість та інші порушення.
Не оминули увагою і обов’язковість врахування інклюзивного підходу при проектуванні та будівництві. Кошти екологічного фонду мають використовуватися на вирішення екологічних проблем, а не на реконструкцію парків. На думку учасників опитування, на ремонт і будівництво доріг обласного та місцевого значення потрібно спрямовувати більше коштів.
Чимало зауважень стосувалися болючої для Донеччини теми водопостачання. Експерти пропонували будівництво водогону в обхід Донецька та капітальну реконструкцію очисних споруд. Була також пропозиція побудувати швидкісну залізницю з півдня на північ області.
Розвиток регіону респонденти пропонують розпочати з розробки комплексної стратегії, яка б формувалася з урахуванням громадської думки. Розвиток сільського господарства, залучення інвестицій, створення індустріальних парків, впровадження енергоефективних технологій – такі пріоритети визначили учасники нашого опитування. У сфері культури опитані наголошують на необхідності розвитку молодіжних центрів не тільки в містах, а й в селах. Врешті решт, респонденти роблять акцент на необхідності виключення корупційних схем, створення умов для конкурентного ринку тендерів та ефективне використання ресурсів.
Політика щодо переселенців
Більшість опитаних експертів вважають найбільш актуальною проблемою для переселенців – відсутність житла. Респонденти бачать різні шляхи вирішення цієї проблеми: будівництво нових будинків для переселенців, реконструкція зруйнованого житла на звільнених територіях, заселення покинутих квартир, надання соціальних гуртожитків, викуп державою квартир на ринку вторинного житла. Прикметно, що майже всі опитані вважають, що саме влада повинна забезпечити переселенців житлом.
Іншим, не менш важливим питанням, яке порушили експерти, є залучення переселенців до активності на місцях. На думку респондентів, ДонОВЦА має стати флагманом для просування ініціатив знизу щодо внутрішньо переміщених осіб, сприяти їх інтеграції у громади та діалогу з місцевими мешканцями.
Учасники опитування вважають, шо обласна влада повинна сприяти створенню робочих місць, формувати програми для того, щоб переселенці могли отримати дешеві кредити на розвиток бізнесу, фінансову підтримку.
Деякі з них відповіли, що потрібно приділяти більше уваги навчанню переселенців, щоб ті могли знайти себе в нових умовах та адаптації.
Низька якість обслуговування у ЦНАПах, органах місцевого самоврядування також, на думку респондентів, є проблемою для переселенців. Інша проблема, яку вказала частина опитаних – корупція. Вона заважає забезпечувати переселенців житлом та знижує якість обслуговування у об’єктах соціальної інфраструктури.
Частина респондентів вважає, що обласна влада нічого не робить для вирішення проблем та покращення становища переселенців.
Інші відповіді стосувалися питань, які не в компетенції ДонОВЦА – завершення війни, забезпечення права голосу на виборах, прийняття законопроектів щодо підтримки переселенців тощо.
Комунікація з громадськістю і медіа
Більшість респондентів, які взяли участь в опитуванні, вважають ДонОВЦА під керівництвом Павла Жебрівського досить закритою структурою не тільки для громадськості, а й для ЗМІ. Чимало думок опитаних сходяться на думці, що участь активної громадськості при ухваленні рішень має стати головним пріоритетом для нового очільника Донецької області. Круглі столи, зустрічі із зацікавленими групами – консультації з громадськістю у розробці стратегії тощо – таких заходів, судячи з відповідей, бракувало громаді.
Дехто звертав увагу на важливості особистого звітування керівника ОВЦА. Одразу кілька експертів підкреслили, що таке звітування повинно відбуватися з певною періодичністю – щотижня, щокварталу. Щодо формату – то думки тут розходяться, людям не вистачає лише дописів у Фейсбук. Серед пропозицій – відеозвіт перед громадою, прес-конференції, круглі столи.
Респонденти виділяють те, що Жебрівський не сприймав критики та із застереженням ставився до представників ЗМІ, розділяв їх на “своїх” та «чужих» та спілкувався лише з лояльними до себе.
Певна частина опитаних стверджує, що комунікації з керівництвом ОВЦА не було взагалі. Відтак, окремі респонденти пропонують запровадити посаду відповідального за спілкування із ЗМІ та громадою.
Кілька респондентів зазначили, що їм бракує незалежних медіа, які б об’єктивно висвітлювали діяльність ОВЦА.
Розвиток економіки та бізнес-клімату регіону
Респонденти надали широкі пропозиції щодо розвитку економіки регіону і активізації бізнесу в регіоні.
11 респондентів порушили проблему полегшення ведення бізнесу. Мова йде про податкові і адміністративні зміни. Учасники опитування наголошували на необхідності дерегулювання бізнесу та розвитку інфраструктури задля приходу інвесторів. Була пропозиція зробити аналіз чинних регуляторних актів на регіональному рівні і рівні громад та ввести їх до відповідності комфортності ведення бізнесу. Також респонденти зазначали потребу розвитку ЦНАПів і полегшення дозвільної системи.
7 респондентів вважають, що потрібно зменшити тиск на бізнес. Також були пропозиції не ставити у привілейоване становище бізнес, який дотичний до влади та створити пільгові умови для бізнесу через зміну податкового законодавства, а також зменшення витрат на адміністрування податків. Ще одна пропозиція – мінімізувати вплив на бізнес від конкретних посадовців. Мова йде про безособові процедури взаємодії влади і бізнесу.
Одним з головних рішень щодо розвитку економіки і бізнесу в регіоні респонденти побачили у відкритості і прозорості ОВЦА. Загалом про проблему згадало близьке 15 респондентів. Зокрема у відкритому доступі до ресурсів і підрядів, які виділяються за публічні кошти.
Мова йшла про рівні можливості участі у аукціонах. Дехто із респондентів пропонував не виділяти кошти і робити незалежний аудит тих відділів і управлінь, які були помічені у корупційних сферах. Функцію комунальних підприємств пропонували делегувати бізнесу на конкурсній основі. Також мова йшла про широке і доступне інформування про можливість грантової і інших видів підтримки.
11 респондентів згадали про потребу економічної трансформації регіону і активне залучення інвестицій. Мова йшла про пошук альтернативи шахтам і пошуку нових напрямків промислового розвитку регіону. Зменшити монопольний капітал і послабити владу олігархічних груп. Зробити ставку на розвиток малого і середнього бізнесу.
Щодо самої підтримки малого і середнього бізнесу, респонденти багато говорили про потребу вдосконалення і продовження програми «Донецький куркуль».
Про це так чи інакше згадали 10 респондентів. Щодо конкретних пропозицій, то мова йшла про сам механізм реалізації програми «Український донецький куркуль». Зробити її більш прозорою, щоб вона процедурно виглядала більш конкурентною і справедливою в очах учасників. Найбільша проблема в цьому напрямку стосується конфліктів з місцевими органами влади. Де часто різна політична позиція з представниками влади і потенційним кандидатом програми не дозволяла отримати грант. Та загалом була пропозиція проект розширити.
Також лунала пропозиція віддати такі програми і програми бізнес-інкубаторів до ОТГ.
Респонденти турбувалися міжрегіональною і міжгромадною економічною співпрацею. Пропонували ОДА більше працювати з місцевим самоврядуванням, аби спонукати його до розуміння, що бізнес це важливий інструмент розвитку і накопичення коштів в бюджет. Пропонували допомагати створювати бізнес-асоціації, які б були центрами розвитку економіку. Через цільові грантові програми. Також пропонувалось створення програм підтримки виробників, які займаються експортно-імпортними операціями під державні гарантії. Сприяння розвитку технопарків, а також пошуку виходів разом з підприємцями на більшу додану вартість виробництва.
Респонденти також вказували на потребу розробки стратегії розвитку бізнесу в регіону, долучаючи представників громад. Провести аналіз та оцінку стану розвитку підприємництва та розуміння, що необхідно і як можна додати і допомогти. А також наполягали на тісній комунікації і і взаємодії з бізнесом.
7 респондентів також висловилися щодо потреби зрозумілості процедур ОВЦА та публічному звіті.
Детальніше з результатами опитування можна ознайомитися за посиланням.