Визнання особи безвісно відсутньою або померлою

Наше життя неможливо передбачити, особливо в період проведення на території Донецької та Луганської областей антитерористичної операції, і тому трапляються ситуації, коли люди пропадають безвісті, по різним на те причинам. Тривала відсутність фізичної особи в місці її проживання може мати ряд негативних наслідків як для інших осіб (родичів), так і для майна самої фізичної особи.

Спробуємо з’ясувати, що потрібно робити, куди звертатися аби визнати особу безвісно відсутньою або оголосити померлою.

Слід наголосити, що визнання особи безвісно відсутньою або померлою можливо лише на підставі рішення суду.

Для визнання особи безвісно відсутньою повинні бути наявними певні умови: 1)відсутність протягом одного року в місці постійного проживання фізичної особи; 2)відсутність відомостей в місці такого проживання про фізичну особу протягом року; 3)неможливість установлення місця перебування фізичної особи.

Оголошення особи померлою можливе, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Якщо особа пропала за обставин, що загрожували їй смертю чи є підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців. У разі, коли особа зникла під час воєнних дій її може бути оголошено померлою не раніш, ніж через два роки з дня закінчення воєнних дій. 

Для визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, необхідно подати письмову заяву до суду на вибір: за місцем проживання заявника; за останнім відомим місцем проживання (перебування) особи, місцеперебування якої невідоме; за місцезнаходженням її майна.

В заяві повинно бути зазначено: 1) для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; 2) обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі; 3) обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

На підставі рішення суду про оголошення громадянина померлим органи реєстрації актів цивільного стану видають його родичам свідоцтво про смерть. Днем смерті громадянина, оголошеного рішенням суду померлим, вважається день вступу в законну силу цього рішення. Якщо особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю (є підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку чи у зв'язку з воєнними діями), може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Спадкоємці особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.